Конституція Ісламської Республіки Іран
Затверджено в 1980 р. - Переглянуто в 1989 р
ЧАСТИНА ТРИ - Права людей
Стаття 19
Населення Ірану, незалежно від його етнічного чи племінного походження, користується рівними правами: колір шкіри, раса, мова чи інші символи не є підставою для привілеїв чи дискримінації.
Стаття 20
Щодо ісламських норм, всі громадяни нації, як чоловіки, так і жінки, є рівними перед захистом закону та користуються всіма правами людини, політичними, економічними, соціальними та культурними.
Стаття 21
Відповідно до ісламських норм, уряд зобов'язаний гарантувати права жінок у всіх сферах та здійснювати наступне: 1. Створення умов, що сприяють розвитку особистості жінки та реінтеграції її прав у матеріальну та духовну сферу. 2. Допомога та підтримка матерям, особливо в період гестації та росту дитини, та захист дітей без захисту сім'ї. 3. Створення компетентних судів для захисту існування та стабільності сім'ї. 4. Створення специфічного страхування для вдів, літніх жінок та жінок без підтримки сім'ї. 5. Призначення захисту дітей матерям, гідним цього, захищати інтереси дітей, якщо немає законного опікуна.
Стаття 22
Честь, життя, майно, житло та робота є недоторканними правами, за винятком випадків, передбачених законом.
Стаття 23
Розслідування особистих переконань не дозволено, і ніхто не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності чи переслідування через їх думку.
Стаття 24
Свобода преси та свобода висловлення ідей гарантуються в пресі за умови, що фундаментальні принципи ісламу чи права громади не ображаються. Деталі будуть визначені подальшим законом.
Стаття 25
Перехоплення та контроль листування, запис телефонних розмов також з метою оприлюднення його контенту, перехоплення телеграфічних чи телексних повідомлень та розкриття їх змісту, цензура, недостачання або не передача зв'язку , неналежне прослуховування, шпигунство та будь-який вид нагляду заборонені, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством.
Стаття 26
Створення політичних партій та асоціацій, професійних асоціацій, ісламських релігійних об'єднань або інших визнаних релігійних меншин є вільним за умови, що ці партії та асоціації не порушують і не ображають незалежність, свободу, суверенітет та національну єдність країни , ні ісламські норми, ні основи Ісламської Республіки. Ніхто не може бути перешкоджений чи змушений бути частиною таких об'єднань.
Стаття 27
Зустрічі та процесії, організовані ким завгодно, є безкоштовними, якщо вони мирні та беззбройні та до тих пір, поки вони не шкодять ісламським принципам.
Стаття 28
Кожен, чоловік чи жінка, мають право вибирати професію, яку хочуть, доки вибір не суперечить ісламу та суспільним інтересам та не порушує права інших. Уряд зобов'язаний задовольняти потреби суспільства в різних професіях, забезпечуючи всім людям рівні можливості та рівні можливості працевлаштування в різних галузях діяльності.
Стаття 29
Кожна людина має право на соціальну допомогу у вигляді страхової або інших форм у випадках припинення роботи, втрати роботи, безробіття, старості та втрати працездатності, відсутності підтримки сім’ї, нещасного випадку, нещасного випадку, потреби у догляді та медичну допомогу. Уряд, застосовуючи норми закону та використовуючи кошти, що надходять від загальних доходів та виплат громадян, зобов'язаний забезпечити підготовку служб надання допомоги та фінансову підтримку, згадану вище, на користь кожного громадянина країни.
Стаття 30
Уряд зобов’язаний безкоштовно забезпечити все населення засобами освіти до закінчення середньої школи та безкоштовно забезпечити засоби вищої освіти в межах можливостей країни.
Стаття 31
Право кожної людини та кожної іранської родини мати житло, пристосоване до їх потреб. Уряд зобов'язаний забезпечити практичне застосування цього принципу, надаючи пріоритет тим, хто найбільш потребує, зокрема селянам та робітникам.
Стаття 32
Ніхто не може бути заарештований, крім закону та в установленому порядку. У разі арешту, про характер та причини звинувачення необхідно негайно повідомити обвинуваченому у письмовій формі; протягом максимально тридцяти чотирьох годин попереднє досьє повинно бути надіслане компетентним судовим органам, а процедуру судового розгляду потрібно розпочати якнайшвидше. Порушення цього принципу караються законом.
Стаття 33
Ніхто не може бути засланий з місця, де він проживає, або заважає жити в обраному ним місці, або змушений проживати в певному місці, за винятком випадків, передбачених законом.
Стаття 34
Правом просити справедливості користується кожен. Кожна особа має право звернутися до судового органу шляхом звернення до компетентних судів: усі громадяни нації мають право звернутися до зазначених судів; не можна перешкодити нікому звертатися за законом до компетентних судів для кожної окремої справи.
Стаття 35
У всіх судових судах кожен із контрагентів має право обрати свого законного представника. Якщо економічні умови партії не дозволяють обрати довіреного адвоката, юридичний захист все одно повинен бути гарантований вам через юридичного захисника.
Стаття 36
Винесення обвинувального вироку та його виконання можуть мати місце лише компетентні суди та закон.
Стаття 37
Закон передбачає невинність. Ніхто не може бути визнаний винним перед законом, якщо його вина не буде доведена в компетентному суді.
Стаття 38
Забороняється наносити будь-які фізичні чи психологічні тортури з метою отримання зізнань чи інформації. Абсолютно заборонено змушувати людину надавати докази, сповідати або складати присягу. Суди, сповіді та присяги, отримані вищезгаданим способом, повністю втрачають чинність. Будь-яке порушення цього принципу буде переслідуватися згідно із законом.
Стаття 39
Забороняється порушувати в будь-якій формі честь чи гідність особи, яка підлягає арешту, ув'язненню чи вигнанню. Недотримання цього принципу карається законом.
Стаття 40
Нікому не дозволено при здійсненні своїх прав завдавати шкоди іншим чи шкодити інтересам громади.
Стаття 41
Право на іранське громадянство - це абсолютне право всіх іранців. Уряд не може позбавити жодного громадянина Ірану цього права, якщо сам громадянин цього не вимагає, або коли громадянин прийняв громадянство іншої країни.
Стаття 42
Іноземні громадяни можуть приймати громадянство Ірану у випадках і в порядку, передбачених законодавством. Вони можуть бути позбавлені такого громадянства, якщо вони приймуть громадянство іншої держави або вимагають його самі.