Казвінська область | ♦ Столиця: Казвін | ♦ Поверхня: 15 491 км² | ♦ Мешканці: 21 127 734
Історія та культурапам'яткиСувеніри та ремеслаДе їсти і спати
Географічний контекст
Казвінська область розташована на північний захід від Ірану і географічно являє собою міст, що з'єднує столицю з північною і західною частинами країни. За останні п'ятдесят років цей регіон став важливим центром розвитку країни. Столицею регіону є місто Казвін, а в інших головних містах - Абиек, Буін Захра і Такестан.Клімат
Клімат Казвинського району в північній частині холодний, в південних - помірний. На північних територіях проходить холодний зимовий сезон з сильним снігопадом і помірним літнім сезоном, тоді як у південних рівнинах - відносно холодні зими і жарке літо.Історія та культура
Історія регіону Казвін пов’язана з епохою мідійців, проте розкопки, проведені на рівнинах цієї місцевості, виявляють, що серед найдавніших робіт на ділянці Тепе-Заґе, поблизу села Сагаз Абад, знайдено артефакти сьомого тисячоліття перед Христом. У стародавні часи територія Каспіна вже була процвітаючою та густо заселеною, однак у сасанійський період цей регіон став ще більш процвітаючим і завдяки заснуванню міста Шар-е Шапурі, яке також називали Шадом Шапуром, воно набуло своїх властивостей. Ці екологічні особливості забезпечили, що цей регіон вітав солдатів та воїнів, придбавши замки, вежі, вали та укріплення. У ісламську епоху, тобто з року 24 місячної гегіри, область Казвіна мала бурхливий розвиток, і на короткий період її називали «двери раю». Місто Казвін було столицею каліграфічного мистецтва Ірану, і, на честь його великих каліграфістів минулого, воно все ще вважається одним з головних центрів каліграфії в країні та навіть у світі.Серед інших туристичних курортів цього регіону можна згадати: джерело гарячої води Єльського Гонбада, джерело гарячої води Харакан, льодовик Ангул, південні схили гори Сіялан, долина Андадж Руд, Печера Солтан Баг, печера Акбаба, печера Чехел Дохтар і озеро Аван.